зоряниця
зоряни́ця
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зоряниця — див. зірка; ранок Словник синонімів Вусика
- зоряниця — -і, ж. 1》 Ранкова зоря (у 2 знач.); світанок. 2》 Те саме, що зоря 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- зоряниця — ЗІ́РКА (небесне тіло; геометрична фігура; предмет такої форми), ЗОРЯ́, ЗОРЯНИ́ЦЯ поет., ЗІРНИ́ЦЯ поет., ЗВІЗДА́ діал. Холодні зірки мерехтіли в темному небі (О. Довженко); Знімаю зірку на кашкеті, Але назавжди воїном лишусь (М. Словник синонімів української мови
- зоряниця — ЗОРЯНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Ранкова зоря (у 2 знач.); світанок. Знаю я, чого осмутнів ти, зелений гаю: б’ють тебе недосвіти, зоряниці в’ялять зимною росою, то й треба тобі марніти (Вас. Словник української мови в 11 томах
- зоряниця — Зоряни́ця, -ці ж. Звѣзда. Ном. №53, стр. 291. Словник української мови Грінченка