зоряниця

зоряни́ця

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зоряниця — див. зірка; ранок Словник синонімів Вусика
  2. зоряниця — -і, ж. 1》 Ранкова зоря (у 2 знач.); світанок. 2》 Те саме, що зоря 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зоряниця — ЗІ́РКА (небесне тіло; геометрична фігура; предмет такої форми), ЗОРЯ́, ЗОРЯНИ́ЦЯ поет., ЗІРНИ́ЦЯ поет., ЗВІЗДА́ діал. Холодні зірки мерехтіли в темному небі (О. Довженко); Знімаю зірку на кашкеті, Але назавжди воїном лишусь (М. Словник синонімів української мови
  4. зоряниця — ЗОРЯНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Ранкова зоря (у 2 знач.); світанок. Знаю я, чого осмутнів ти, зелений гаю: б’ють тебе недосвіти, зоряниці в’ялять зимною росою, то й треба тобі марніти (Вас. Словник української мови в 11 томах
  5. зоряниця — Зоряни́ця, -ці ж. Звѣзда. Ном. №53, стр. 291. Словник української мови Грінченка