1. Орфографічний словник української мови

зрадець

зра́дець

іменник чоловічого роду, істота

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрадець — див. зрадник Словник синонімів Вусика
  2. зрадець — -дця, ч., діал. Зрадник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зрадець — ЗРА́ДНИК (той, хто зраджує), ЗРА́ДЕЦЬ діал., ЗРАДЛИ́ВЕЦЬ рідко, ЗРА́ДЦЯ рідко; ЗАПРО́ДАНЕЦЬ, ПЕРЕПРО́ДАНЕЦЬ рідше, ІУ́ДА (Ю́ДА) зневажл., ХРИСТОПРОДА́ВЕЦЬ заст. лайл., ПРОДА́ЖНА ШКУ́РА лайл. (з корисливою метою). Словник синонімів української мови
  4. зрадець — ЗРА́ДЕЦЬ, дця, ч., діал. Зрадник. Султанові зрадці сей лист донесли (Фр., XI, 1952, 350). Словник української мови в 11 томах