1. Орфографічний словник української мови

зречевлювати

зрече́влювати

дієслово недоконаного виду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зречевлювати — -юю, -юєш, недок., зречевити, -влю, -виш; мн. зречевлять; док., перех., рідко. Втілювати що-небудь у щось речове, матеріальне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зречевлювати — ЗРЕЧЕ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗРЕЧЕ́ВИТИ, влю, виш; мн. зрече́влять, док., перех., рідко. Втілювати що-небудь у щось речове, матеріальне. І жить — це значить жить. Зречевлювати труд, Зречевлювати мисль (Бажан, Вибр., 1940, 105). Словник української мови в 11 томах