зривниця
зри́вниця
іменник жіночого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зривниця — ЗРИ́ВНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до зри́вник. — І бригадир за нас. А Пугач в одне: сіяти! Ще й зривницями називав. Йому, бачте, зведення закругляти треба (Жур., Опов., 1956, 86). Словник української мови в 11 томах