зручність

зру́чність

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зручність — Зру́чність. 1. Вправність, умілість, спритність. Япан завдяки великій зручности своєї дипльоматиї і знаменитій організацій армії переможе слабу Хіну (Б. Українська літературна мова на Буковині
  2. зручність — [зручн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. зручність — -ності, ж. 1》 Якість за знач. зручний 1). || Можливість задоволення яких-небудь потреб. 2》 перев. у мн. Те, що робить щось зручним у користуванні, полегшує побут (про пристрої, обладнання і т. ін.); вигоди. 3》 розм. Властивість за знач. зручний 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зручність — ВИГО́ДА (те, що полегшує життя, побут; сприятливі умови), ЗРУ́ЧНІСТЬ, ДОГО́ДА заст., ПРИДО́БА заст.; ЗА́ТИ́ШОК (сприятливі побутові умови); КОМФОРТА́БЕЛЬНІСТЬ, КОМФО́РТ (сукупність найзручніших перев. побутових умов). Словник синонімів української мови
  5. зручність — Зру́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зручність — ЗРУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. 1. Якість за знач. зру́чний 1. Голубенко перейшов на другий борт і сів, приємно відчувши велику зручність білих пароплавних крісел (Епік, Тв. Словник української мови в 11 томах
  7. зручність — Зручність, -ности ж. Ловкость. Левиц. Пов. 237. Словник української мови Грінченка