1. Українська літературна мова на Буковині

зручність

Зру́чність.

1. Вправність, умілість, спритність. Япан завдяки великій зручности своєї дипльоматиї і знаменитій організацій армії переможе слабу Хіну (Б., 1895, 23, 2); В тім, як добивати ся добрих відповідий, показуєть ся талант і зручність учителя (Канюк, 1911, 80); Почався напад. З диким криком “гурра! ” почали його наємники. Вони вдерлися з котячою зручністю на першу гору; один хотів другого випередити, неначеб се мало бути геройським учинком на ціле життя — бути тим, котрого рука приложила перша сокиру до праліса (Коб., Битва, 44).

2. Вправність, уміння, практичні навички. Наука (ученє) в найширшім значеню се нарочна і на основі пляну вложена діяльність учителя, яка змагає до того, аби ученик присвоїв собі певні відомости ізручности (Канюк, 1911, 3), Поділити шкільні предмети на якісь певні громади не так легко. Звичайно ділять їх на відомости і зручности. Ґеоґрафія й істория се відомости, рисунки й гімнастика — зручности (Канюк, 1911, 56)

// пол. zręczność — спритність, вправність.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зручність — зру́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. зручність — [зручн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. зручність — -ності, ж. 1》 Якість за знач. зручний 1). || Можливість задоволення яких-небудь потреб. 2》 перев. у мн. Те, що робить щось зручним у користуванні, полегшує побут (про пристрої, обладнання і т. ін.); вигоди. 3》 розм. Властивість за знач. зручний 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зручність — ВИГО́ДА (те, що полегшує життя, побут; сприятливі умови), ЗРУ́ЧНІСТЬ, ДОГО́ДА заст., ПРИДО́БА заст.; ЗА́ТИ́ШОК (сприятливі побутові умови); КОМФОРТА́БЕЛЬНІСТЬ, КОМФО́РТ (сукупність найзручніших перев. побутових умов). Словник синонімів української мови
  5. зручність — Зру́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зручність — ЗРУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. 1. Якість за знач. зру́чний 1. Голубенко перейшов на другий борт і сів, приємно відчувши велику зручність білих пароплавних крісел (Епік, Тв. Словник української мови в 11 томах
  7. зручність — Зручність, -ности ж. Ловкость. Левиц. Пов. 237. Словник української мови Грінченка