зручно

Зру́чно. Присл. до зручний. Добрий знавець народньої мови і психіки буковинського селянина, Купчанко своїм сільським часописом, що засипав буковинські села, робив зручно російську пропаганду, вихваляючи російські порядки, за яких нібито там можна жити “приспівуючи” {Галіп, Спомини, ч. 1 -2, 163)

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зручно — зру́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. зручно — присл. 1》 Так, що задовольняє у певному аспекті. 2》 у знач. присудк. сл. Вигідно, сприятливо. 3》 у знач. присудк. сл. Цілком доречно, пристойно. 4》 розм. Вправно, спритно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зручно — ВИ́ГІДНО присудк. сл. (дає вигоду, користь, прибуток), КОРИ́СНО, ЗРУ́ЧНО. Вирощувати ранні овочі під синтетичними плівками економічно вигідно для господарства (з газети); Миронич заохочував хлопця, щоб з'їв кисляку з цибулиною — корисно для здоров'я (К. Словник синонімів української мови
  4. зручно — ЗРУ́ЧНО, присл. 1. Так, що задовольняє у повному відношенні. Антон зручно вмостився на товстій деревині (Чорн., Визвол. земля, 1959, 78); Григорій Григорович молодший зручно сидів у діда на руці (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  5. зручно — Зручно нар. Ловко; удобно. Ком. І. 39. Словник української мови Грінченка