зубріння
зубрі́ння
іменник середнього роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зубріння — -я, с., розм. Дія за знач. зубрити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зубріння — ЗУБРІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. зубри́ти. — Сідай за книжки. Зубри! — Мамо, епоха зубрінь минула (Гончар, Тронка, 1963, 99); У мене.. ниє серце, коли я згадую тяжкі ночі, проведені за зубрінням граматики або грецького й латинського тексту поетів (Моє життя в мист., 1955, 35). Словник української мови в 11 томах