1. Орфографічний словник української мови

зуживати

зужива́ти

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зуживати — Зужитковувати; вживати, використовувати, застосовувати. Словник синонімів Караванського
  2. зуживати — -аю, -аєш, недок., зужити, -иву, -ивеш, док., перех., розм. Використовувати, застосовувати; вживати. || Витрачати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зуживати — Зужива́ти, -ва́ю, -ва́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зуживати — ЗУЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗУЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док., перех., розм. Використовувати, застосовувати; вживати. Не прогнівайтеся, якщо я дозволю тут собі зужити менторського тону (Кач., II, 1958, 27); // Витрачати. Словник української мови в 11 томах