1. Орфографічний словник української мови

зулу

зу́лу 1

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

представник або представниця народності

зу́лу 2

іменник жіночого роду

мова

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зулу — невідм. 1》 Мова, що відноситься до сімейства мов банту. 2》 Те саме, що зулуси. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зулу — ЗУ́ЛУ, невідм. 1. мн., одн., ч. і ж. Те саме, що зулу́си. Відомий етнолог Лев Гумільов наводить історію, як західні місіонери намагалися прищепити християнську віру тубільцям із племені зулу (з наук. літ.); У кінці ХVІІ ст. Словник української мови у 20 томах