зулу
зу́лу
невідм.
1》 Мова, що відноситься до сімейства мов банту.
2》 Те саме, що зулуси.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зулу — зу́лу 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота представник або представниця народності зу́лу 2 іменник жіночого роду мова Орфографічний словник української мови
- зулу — ЗУ́ЛУ, невідм. 1. мн., одн., ч. і ж. Те саме, що зулу́си. Відомий етнолог Лев Гумільов наводить історію, як західні місіонери намагалися прищепити християнську віру тубільцям із племені зулу (з наук. літ.); У кінці ХVІІ ст. Словник української мови у 20 томах