зятик

зя́тик

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зятик — -а, ч. Те саме, що зятьок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зятик — ЗЯ́ТИК, а, ч. Пестл. до зять; // зневажл. — Слухай ти, зятику дорогий! А чи не міг би ти часом якось інакше, щоб, знаєш, без хамства? (Головко, II, 1957, 196). Словник української мови в 11 томах