зігнання
зігна́ння
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зігнання — -я, с. Дія за знач. зігнати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зігнання — ЗІГНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. зігна́ти. Основним ударом по польській меншині на Правобережній Україні було остаточне зігнання з поміщицьких земель декласованої шляхти (з наук. літ.); У січні-лютому 1712 року гетьман І. Словник української мови у 20 томах