зігнання
ЗІГНА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. зігна́ти.
Основним ударом по польській меншині на Правобережній Україні було остаточне зігнання з поміщицьких земель декласованої шляхти (з наук. літ.);
У січні-лютому 1712 року гетьман І. Скоропадський виконував царський указ про зігнання населення з Правобережної України на Лівобережжя (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me