зігнорований

ЗІГНОРО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до зігнорува́ти.

Заговорив про свого юного приятеля, проте бажання його побачитися з Віктором було нарочито зігнороване (Олекса Ізарський);

Зігнорований політичним бомондом, Боря знайшов себе у відродженні язичества на Русі-Україні: створив власну релігію (Г. Тарасюк);

// зігноро́вано, безос. пред.

У дослідженні зігноровано праці українських учених періоду “Розстріляного відродження” (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me