1. Орфографічний словник української мови

зіпака

зіпа́ка

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зіпака — див. крикливий; сердитий Словник синонімів Вусика
  2. зіпака — -и, ч. і ж., розм. Людина, яка багато кричить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зіпака — КРИКУ́Н (той, хто часто й багато кричить), ВЕРЛА́НЬ розм., ЗІПА́КА розм.; ГОРЛА́НЬ розм., ГОРЛА́Й розм., ГОРЛОПА́Н розм., ГОРЛОДЕ́Р розм., ГОРЛА́Ч розм. (той, хто кричить на все горло); ГАРИ́КАЛО розм. (той, хто сердито покрикує); ВЕРЕСКУ́Н розм. Словник синонімів української мови
  4. зіпака — ЗІПА́КА, и, ч. і ж., розм. Людина, що багато кричить. Чи то можна заснути за тією зіпакою? (Мирний, II, 1954, 102). Словник української мови в 11 томах
  5. зіпака — Зіпака, -ки об. Крикунъ, крикунья. Мир. ХРВ. 124. Словник української мови Грінченка