зірватися

Значення в інших словниках

1. зірватися — див. бігти Словник синонімів Вусика
2. зірватися — [з'ірватиес'а] з'ірвус'а, з'ірвеис':а/ з'ірвес':а, з'ірвеиц':а/з'ірвец':а, з'ірвеимос'а, з'ірвеитеис'а/з'ірвеитес'а, з'ірвуц':а; нак. -вис'а, -в'іц':а Орфоепічний словник української мови
3. зірватися — див. зриватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зірватися — зрива́тися / зірва́тися з го́лосу. Втрачати голос, замовкати від надмірного крику або хвилювання. Безхатько зірвався з голосу і, пополотнівши, ніби заморожений, застиг посеред хати з роззявленим ротом (Л. Юхвід); Бояри загомоніли. Фразеологічний словник української мови
5. зірватися — ВИБУХА́ТИ (про вибухові речовини, бомби, снаряди тощо — з дуже сильним звуком і великою руйнівною силою розділятися на частини, осколки), РОЗРИВА́ТИСЯ, РВА́ТИСЯ, ЗРИВА́ТИСЯ рідше, ЛО́ПАТИСЯ розм. — Док. Словник синонімів української мови
6. зірватися — ЗІРВА́ТИСЯ див. зрива́тися. Словник української мови в 11 томах
7. зірватися — Зрива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. зірватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Срываться, сорваться. Ой як тая черешенька сама не зірветься, так до мене дівчинонька сама не пришлеться. Чуб. 2) Вскакивать, вскочить, быстро подняться. Зривається ніби куди бігти. МВ. Словник української мови Грінченка