1. Орфографічний словник української мови

зіркий

зірки́й

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зіркий — Гострозорий, зіркатий, о. стоокий; (погляд) пильний, уважний, спостережливий, с. всевидящий. Словник синонімів Караванського
  2. зіркий — -а, -е. 1》 Який має добрий зір; гострозорий. 2》 Пильний, уважний, спостережливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зіркий — Гострозорий, проникливий, пильний Словник чужослів Павло Штепа
  4. зіркий — ЗІРКИ́Й (який має гострий зір), ГОСТРОЗО́РИЙ, ГОСТРОО́КИЙ, БИСТРОО́КИЙ, ЗІРКА́ТИЙ розм., ОКА́ТИЙ (ОКА́СТИЙ) розм., ВИДЮ́ЧИЙ (ВИДЮ́ЩИЙ) розм. І зіркий у мене був син, ой, який же зіркий, усе на світі бачив (П. Словник синонімів української мови
  5. зіркий — ЗІРКИ́Й, а́, е́. 1. Який мав добрий зір; гострозорий. Його вважали сильно там розумним, Казали, що орлині має очі. На вловах-бо і справді був зіркий (Рильський, III, 1961, 163); Його зіркі очі вже намацали біля берега мініатюрний човник (Донч. Словник української мови в 11 томах
  6. зіркий — Зірки́й, -а́, -е́ Зоркій. Говірка, зірка, моторна. Мкр. H. 12. Оченята продирать дитині, щоб було зірке. Мил. 27. Словник української мови Грінченка