1. Словник української мови в 11 томах

зіркий

ЗІРКИ́Й, а́, е́.

1. Який мав добрий зір; гострозорий.

Його вважали сильно там розумним, Казали, що орлині має очі. На вловах-бо і справді був зіркий (Рильський, III, 1961, 163);

Його зіркі очі вже намацали біля берега мініатюрний човник (Донч., II, 1956, 80).

2. Пильний, уважний, спостережливий.

Громи боїв лишилися позаду… Будь пильний, будь зіркий, стоокий будь. Про ворога ..не забудь (Рильський, І, 1956, 187);

Яша Стецюра хильнув зайвого, але твердо пам’ятав дане ним слово і під зірким поглядом Галини нітився, не переходячи меж (Дмит., Наречена, 1959, 208).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зіркий — зірки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зіркий — Гострозорий, зіркатий, о. стоокий; (погляд) пильний, уважний, спостережливий, с. всевидящий. Словник синонімів Караванського
  3. зіркий — -а, -е. 1》 Який має добрий зір; гострозорий. 2》 Пильний, уважний, спостережливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зіркий — Гострозорий, проникливий, пильний Словник чужослів Павло Штепа
  5. зіркий — ЗІРКИ́Й (який має гострий зір), ГОСТРОЗО́РИЙ, ГОСТРОО́КИЙ, БИСТРОО́КИЙ, ЗІРКА́ТИЙ розм., ОКА́ТИЙ (ОКА́СТИЙ) розм., ВИДЮ́ЧИЙ (ВИДЮ́ЩИЙ) розм. І зіркий у мене був син, ой, який же зіркий, усе на світі бачив (П. Словник синонімів української мови
  6. зіркий — Зірки́й, -а́, -е́ Зоркій. Говірка, зірка, моторна. Мкр. H. 12. Оченята продирать дитині, щоб було зірке. Мил. 27. Словник української мови Грінченка