1. Словник української мови в 11 томах

зірко

ЗІ́РКО. Присл. до зірки́й.

Вартовий хлопець у березі під вербою. Зірко вдивляється в ніч (Головко, І, 1957, 368);

Зоня.. ані на хвильку не занедбувала своїх домашніх обов’язків: зірко гляділа за Орисею, а ще більше за своїм братом Тарасом (Ков., Світ.., 1960, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зірко — зі́рко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. зірко — Присл. до зіркий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зірко — Зірко , -ка с. Зернышко. Зірко до зірка, то буде мірка. Ном. № 9907. --------------- Зірко нар. Звѣздная ночь. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка