зіркість

ЗІ́РКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. зірки́й.

Молодими очима дивився колись ти на цей степ, була в очах орлина зіркість, а зараз сльозою розпливаються розгублені по царині краплини синього цвіту… (Гончар, Тронка, 1963, 217);

Особливо ретельно зображені деталі, які підкреслюють силу тварини, її зіркість та швидкість (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 173);

Міцкевич був художником дивовижної зіркості і надзвичайно тонкого слуху (Мист., 5, 1955, 41).