1. Орфографічний словник української мови

з'єднувати

з'є́днувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. з'єднувати — Об'єднувати, згуртовувати, збирати докупи, єднати, сплітати в один вузол; (долю) зв'язувати; (деталі) приєднувати; (шляхами) |с|получати; (приємне з корисним) поєднувати, суміщати. Словник синонімів Караванського
  2. з'єднувати — -ую, -уєш, недок., з'єднати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Збирати в один колектив, гурт і т. ін.; об'єднувати, згуртовувати. || Збирати разом, докупи, складаючи, зливаючи, створювати одне ціле. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. з'єднувати — ЄДНА́ТИ (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким-небудь), ЗБЛИЖА́ТИ (ЗБЛИ́ЖУВАТИ), ОБ'Є́ДНУВАТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ЗВ'Я́ЗУВАТИ, ЗРІ́ДНЮВАТИ, РІДНИ́ТИ, СПОЛУЧА́ТИ, ЛУЧИ́ТИ діал.; ЗГУРТО́ВУВАТИ підсил. (перев. Словник синонімів української мови