1. Орфографічний словник української мови

з'їхати

з'ї́хати

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. з'їхати — [зйіхатие] зйіду, зйідеиш; нак. зйід', зйід'теи Орфоепічний словник української мови
  2. з'їхати — див. з'їжджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. з'їхати — з'їхати 1. вул. вилаяти, висварити, зганьбити (ст)|| = збештати 2. шк. почати отримувати гірші оцінки зі шкільних предметів (м, ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. з'їхати — ПРИЇЖДЖА́ТИ (їдучи, прибувати кудись), ПРИЇЗДИ́ТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПРИКО́ЧУВАТИ розм., ПРИКО́ЧУВАТИСЯ розм., З'ЇЖДЖА́ТИ заст., З'ЇЗДИ́ТИ заст.; НАЇЖДЖА́ТИ, НАЇЗДИ́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  5. з'їхати — З'їхати, -ся см. з'їздити, -ся. Словник української мови Грінченка