з'їхати
з'їхати 1. вул. вилаяти, висварити, зганьбити (ст)|| = збештати
2. шк. почати отримувати гірші оцінки зі шкільних предметів (м, ср)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- з'їхати — з'ї́хати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- з'їхати — [зйіхатие] зйіду, зйідеиш; нак. зйід', зйід'теи Орфоепічний словник української мови
- з'їхати — див. з'їжджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- з'їхати — ПРИЇЖДЖА́ТИ (їдучи, прибувати кудись), ПРИЇЗДИ́ТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПРИКО́ЧУВАТИ розм., ПРИКО́ЧУВАТИСЯ розм., З'ЇЖДЖА́ТИ заст., З'ЇЗДИ́ТИ заст.; НАЇЖДЖА́ТИ, НАЇЗДИ́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
- з'їхати — З'їхати, -ся см. з'їздити, -ся. Словник української мови Грінченка