кабіна

кабі́на

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кабіна — Будка, кімнатка, (на судні) каютка; (радиста) рубка. Словник синонімів Караванського
  2. кабіна — [каб’іна] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. кабіна — -и, ж. Невеличке окреме закрите приміщення, будка чи кімнатка спеціального призначення (для пілота, пасажирів, телефонних розмов і т. ін.). Автомобільна кабіна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кабіна — Покій (корабельний) Словник чужослів Павло Штепа
  5. кабіна — (-и) ж.; мол. Голова. Словник жарґонної лексики української мови
  6. кабіна — кабі́на (франц. cabine) приміщення у формі будочки, переважно з круговим оглядом. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. кабіна — Кабі́на, -ни; -бі́ни, -бі́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кабіна — КАБІ́НА, и, ж. Невеличке окреме закрите приміщення, будка або кімнатка спеціального призначення (для пілота, пасажирів, телефонних розмов і т. ін.). Вони зайшли в окрему кабіну, відділену від залу важкими портьєрами з синього оксамиту (Дмит. Словник української мови в 11 томах