1. Орфографічний словник української мови

кабінетник

кабіне́тник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кабінетник — КАБІНЕ́ТНИК, а, ч., розм. Чиновник, для якого характерні відірваність від життя, канцелярські методи керівництва. Влада – це не особисті охоронці, радники, помічники та кабінетники. Це передусім довіра людей (із журн. Словник української мови у 20 томах