каганат

кагана́т

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каганат — -у, ч. Держава в тюркських народів від середини 6 ст., на чолі якої стояв каган. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. каганат — кагана́т державне утворення у ряду тюркомовних народів за раннього середньовіччя. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. каганат — КАГАНА́Т, у, ч. Держава в тюркських народів із середини VI ст., на чолі якої стояв каган. Наперед виступив широкобородий. — Княже! — крикнув він, осилюючи галас. — Хозарський каганат не може більше захищати нас: він сам ледве тримається, ослаблений постійними січами (Міщ., Сіверяни, 1961, 11). Словник української мови в 11 томах