каганат
КАГАНА́Т, у, ч. Держава в тюркських народів із середини VI ст., на чолі якої стояв каган.
Наперед виступив широкобородий. — Княже! — крикнув він, осилюючи галас. — Хозарський каганат не може більше захищати нас: він сам ледве тримається, ослаблений постійними січами (Міщ., Сіверяни, 1961, 11).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каганат — кагана́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- каганат — -у, ч. Держава в тюркських народів від середини 6 ст., на чолі якої стояв каган. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каганат — кагана́т державне утворення у ряду тюркомовних народів за раннього середньовіччя. Словник іншомовних слів Мельничука