каменебетон

каменебето́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каменебетон — КАМЕНЕБЕТО́Н, у, ч. Будівельний матеріал на основі бетону, до якого додано подрібнене каміння. При укладанні каменебетону опалубка не повинна містити внутрішніх кріплень і має бути розрахована на тиск, що на 15 % перевищує тиск звичайної бетонної суміші (з наук.-техн. літ.). Словник української мови у 20 томах