карбованчик
карбо́ванчик
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карбованчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до карбованець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- карбованчик — КАРБО́ВАНЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до карбо́ванець. — Ми щоразу де карбованчика заробимо.., то й одішлемо (Барв., Опов.., 1902, 499); — Ну, давай ще хоч карбованчика… як заходжуватись, то заходжуватись… (Вовчок, VI, 1956, 290). Словник української мови в 11 томах
- карбованчик — Карбованчик, -ка м. ум. отъ карбованець. Словник української мови Грінченка