каретник
каре́тник
іменник чоловічого роду, істота
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каретник — -а, ч., заст. Стельмах, що робить карети. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каретник — Стельмах Словник чужослів Павло Штепа
- каретник — СТЕ́ЛЬМАХ (майстер, який робить вози, сани, колеса і т. ін.); ВОЗОРО́Б рідше; КОЛІСНИ́К (колісний майстер); КАРЕ́ТНИК заст. (каретний майстер). Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала (І. Словник синонімів української мови
- каретник — КАРЕ́ТНИК, а, ч., заст. Стельмах, що робить карети. Поступив [хлопець] потім до каретника, але місяців через три одсилає і каретник, бо роботи не було (Панч, II, 1956, 451). Словник української мови в 11 томах