квасець

квасе́ць

іменник чоловічого роду

щавель

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квасець — див. щавель Словник синонімів Вусика
  2. квасець — -сцю, ч., діал. Щавель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квасець — КВАСЕ́ЦЬ, сцю́, ч., розм. Щавель. Вони [діти] нишпорили скрізь за молодою кропивою, чубились під тинами за лободу і квасець (П. Козланюк); Сергій шваркнув рукою по стеблині кінського квасцю (О. Словник української мови у 20 томах
  4. квасець — ЩАВЕ́ЛЬ (трав'яниста, перев. багаторічна рослина родини гречкових), КВАСЕ́ЦЬ рідше, КВАСО́К розм., ЩАВІ́Й діал. — Ми-таки навчилися.. вирощувати під рамами ранню редиску, щавель для борщу та зелену цибулю (Є. Словник синонімів української мови
  5. квасець — КВАСЕ́ЦЬ, сцю́, ч., діал. Щавель. Вони [діти] нишпорили скрізь за молодою кропивою, чубились під тинами за лободу і квасець (Козл., Ю. Крук, 1957, 524). Словник української мови в 11 томах
  6. квасець — Квасець, -сця ж. раст. Rumex acetasella. Словник української мови Грінченка