квасець
квасе́ць
-сцю, ч., діал.
Щавель.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- квасець — квасе́ць іменник чоловічого роду щавель діал. Орфографічний словник української мови
- квасець — див. щавель Словник синонімів Вусика
- квасець — КВАСЕ́ЦЬ, сцю́, ч., розм. Щавель. Вони [діти] нишпорили скрізь за молодою кропивою, чубились під тинами за лободу і квасець (П. Козланюк); Сергій шваркнув рукою по стеблині кінського квасцю (О. Словник української мови у 20 томах
- квасець — ЩАВЕ́ЛЬ (трав'яниста, перев. багаторічна рослина родини гречкових), КВАСЕ́ЦЬ рідше, КВАСО́К розм., ЩАВІ́Й діал. — Ми-таки навчилися.. вирощувати під рамами ранню редиску, щавель для борщу та зелену цибулю (Є. Словник синонімів української мови
- квасець — КВАСЕ́ЦЬ, сцю́, ч., діал. Щавель. Вони [діти] нишпорили скрізь за молодою кропивою, чубились під тинами за лободу і квасець (Козл., Ю. Крук, 1957, 524). Словник української мови в 11 томах
- квасець — Квасець, -сця ж. раст. Rumex acetasella. Словник української мови Грінченка