квестура

квесту́ра 1

іменник жіночого роду

посада квестора в Стародавньому Римі

іст.

квесту́ра 2

іменник жіночого роду

державна установа в Італії

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квестура — -и, ж. 1》 Посада та обов'язки квестора. 2》 Поліцейське управління в Італії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. квестура — КВЕСТУ́РА, и, ж. 1. Посада і обов'язки квестора (у 1, 2 знач.). Знав Фабій лиш, що Красс перед трьома роками Став квестором і тую певність мав, Що за той час, уже квестуру відслуживши, В сенаті крісло він займав (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. квестура — квесту́ра (лат. quaestura) 1. Посада і обов’язки квестора. 2. Поліцейське управління в Італії. Словник іншомовних слів Мельничука