1. Орфографічний словник української мови

квестор

кве́стор

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квестор — -а, ч. 1》 У парламентах деяких країн – завідувач адміністративно-господарської частини. 2》 Поліцейський чин в Італії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. квестор — КВЕ́СТОР, а, ч. 1. іст. У Стародавньому Римі – службова особа – помічник консулів у фінансових, судових, адміністративних справах. Словник української мови у 20 томах
  3. квестор — кве́стор (лат. quaestor, від quaero – шукаю, розшукую, веду слідство) 1. У Стародавньому Римі службова особа. За різних часів здійснював різні функції (за часів імперії, напр., адміністративні, судові, фінансові). Словник іншомовних слів Мельничука