квестор
кве́стор
(лат. quaestor, від quaero – шукаю, розшукую, веду слідство)
1. У Стародавньому Римі службова особа. За різних часів здійснював різні функції (за часів імперії, напр., адміністративні, судові, фінансові).
2. В парламентах деяких країн завідуючий адміністративно-господарською частиною.
3. Поліцейський чин в Італії.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- квестор — кве́стор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- квестор — -а, ч. 1》 У парламентах деяких країн – завідувач адміністративно-господарської частини. 2》 Поліцейський чин в Італії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- квестор — КВЕ́СТОР, а, ч. 1. іст. У Стародавньому Римі – службова особа – помічник консулів у фінансових, судових, адміністративних справах. Словник української мови у 20 томах