квестор

кве́стор

(лат. quaestor, від quaero – шукаю, розшукую, веду слідство)

1. У Стародавньому Римі службова особа. За різних часів здійснював різні функції (за часів імперії, напр., адміністративні, судові, фінансові).

2. В парламентах деяких країн завідуючий адміністративно-господарською частиною.

3. Поліцейський чин в Італії.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квестор — кве́стор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. квестор — -а, ч. 1》 У парламентах деяких країн – завідувач адміністративно-господарської частини. 2》 Поліцейський чин в Італії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квестор — КВЕ́СТОР, а, ч. 1. іст. У Стародавньому Римі – службова особа – помічник консулів у фінансових, судових, адміністративних справах. Словник української мови у 20 томах