квестор
кве́стор
-а, ч.
1》 У парламентах деяких країн – завідувач адміністративно-господарської частини.
2》 Поліцейський чин в Італії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- квестор — кве́стор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- квестор — КВЕ́СТОР, а, ч. 1. іст. У Стародавньому Римі – службова особа – помічник консулів у фінансових, судових, адміністративних справах. Словник української мови у 20 томах
- квестор — кве́стор (лат. quaestor, від quaero – шукаю, розшукую, веду слідство) 1. У Стародавньому Римі службова особа. За різних часів здійснював різні функції (за часів імперії, напр., адміністративні, судові, фінансові). Словник іншомовних слів Мельничука