1. Орфографічний словник української мови

квітниця

квітни́ця

іменник жіночого роду, істота

муха

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квітниця — -і, ж. 1》 Муха зеленувато-бронзового кольору, що завдає шкоди сільськогосподарським рослинам. 2》 розм., рідко. Те саме, що квітник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. квітниця — КВІТНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Муха зеленувато-бронзового кольору, що завдає шкоди сільськогосподарським рослинам. Квітниця живиться квітковим медом (з наук. літ.). 2. розм., рідко. Те саме, що квітни́к... Словник української мови у 20 томах
  3. квітниця — КВІТНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Муха зеленувато-бронзового кольору, що завдає шкоди сільськогосподарським рослинам. Є ще муха, що називається квітницею. Живиться вона квітковим медом, перелітаючи з квіток петрушки на моркву, а з моркви — на болиголов тощо (Шкідн. Словник української мови в 11 томах