1. Орфографічний словник української мови

клеїльник

клеї́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клеїльник — -а, ч. Той, хто займається клеєнням, склеюванням чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. клеїльник — КЛЕЇ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається клеєнням, обклеюванням. Протягом року дядько працював клеїльником на виробництві гумового взуття (із журн.); Клеїльниками оголошень підліткам простіше влаштовуватися влітку, під час шкільних канікул (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. клеїльник — КЛЕЇ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається клеєнням, обклеюванням. Словник української мови в 11 томах