клеїльник
клеї́льник
-а, ч.
Той, хто займається клеєнням, склеюванням чогось.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клеїльник — клеї́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- клеїльник — КЛЕЇ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається клеєнням, обклеюванням. Протягом року дядько працював клеїльником на виробництві гумового взуття (із журн.); Клеїльниками оголошень підліткам простіше влаштовуватися влітку, під час шкільних канікул (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- клеїльник — КЛЕЇ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається клеєнням, обклеюванням. Словник української мови в 11 томах