клякання
кляка́ння
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клякання — -я, с. Дія за знач. клякати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клякання — КЛЯКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кляка́ти. Він вже нахилився для другого клякання, і коли схотів спинитися, то мало не впав (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
- клякання — КЛЯКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кляка́ти. Він вже нахилився для другого клякання, і коли схотів спинитися, то мало не впав (Смолич, II, 1958, 61). Словник української мови в 11 томах