кнурець
кнуре́ць
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кнурець — -рця, ч. Зменш. до кнур. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кнурець — КНУРЕ́ЦЬ, рця́, ч. Зменш. до кнур. [Герасим:] Ти удаси, ніби приїхав на завод купувать свинку і кнурця... (І. Карпенко-Карий); Та, гляди, не продай чорного кнурця, що по ліву в сажу, бо то на розплід (В. Словник української мови у 20 томах
- кнурець — КНУРЕ́ЦЬ, рця́, ч. Зменш. до кнур. [Герасим:] Ти удаси, ніби приїхав на завод купувать свинку і кнурця… (К.-Карий, І, 1960, 383); Всіх ремонтних кнурців і свинок з 4-місячного віку виділяють в окремі групи (Свинар., 1956, 81). Словник української мови в 11 томах