1. Орфографічний словник української мови

козлиця

козли́ця

іменник жіночого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козлиця — -і, ж., рідко. Те саме, що коза 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. козлиця — КОЗЛИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Те саме, що коза́ 1. Принесла [Марія] Води погожої з криниці, І молоко і сир козлиці їм на вечерю подала (Т. Шевченко); “Хай би сказав нам, за віщо так Феб-Аполлон прогнівився – Чи за забуту обітницю гнівний, чи за гекатомбу?... Словник української мови у 20 томах
  3. козлиця — КОЗА́ (невелика рогата жуйна тварина, що дає молоко, м'ясо тощо; самиця цапа), ЦАПИ́ХА розм., КОЗА́-ДЕРЕЗА́ фольк., КОЗЛИ́ЦЯ розм. Містечко було безлюдне. Спустілими вулицями блукали лиш кози (М. Словник синонімів української мови
  4. козлиця — КОЗЛИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Те саме, що коза́ 1. Принесла [Марія] Води погожої з криниці, І молоко і сир козлиці їм на вечерю подала (Шевч., II, 1953, 309). Словник української мови в 11 томах