1. Орфографічний словник української мови

колечко

ко́лечко

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колечко — див. коло Словник синонімів Вусика
  2. колечко — -а, с. Зменш. до коло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колечко — 1. перстенець, див. кільце 2. це мале коло Словник чужослів Павло Штепа
  4. колечко — КОЛЕ́ЧКО див. кіле́чко. КО́ЛЕЧКО, а, с., розм. 1. Зменш.-пестл. до ко́ло 1, 2, 5–7. Під написом – дивна печатка: підківка, до кінців якої домалювали по колечку (Любко Дереш). 2. у знач. присл. ко́лечком, ко́лечками. Дівчата скубли пір'я на перини-лоскоти. Словник української мови у 20 томах
  5. колечко — КО́ЛЕЧКО, а, с., розм. Те саме, що кільце́ 1, 2. Юра смокче патичок і немовби пускає дим колечками вгору (Смолич, II, 1958, 47). Словник української мови в 11 томах
  6. колечко — Колечко, -ка с. ум. отъ коло. Словник української мови Грінченка