колик
ко́лик
іменник чоловічого роду
кілок
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колик — Кілочок [XII] Словник з творів Івана Франка
- колик — -а, ч., діал. Кілок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колик — КО́ЛИК, а, ч., діал. Кілок. Далі завернув [ґазда] .. і виломив колик (І. Франко); Теля .. скочило прямо на пліт і було би пробилося на колик (Л. Мартович); Тепер козак взявся варити снідання. Словник української мови у 20 томах
- колик — КІЛО́К (груба палиця, жердина, загострена з одного або двох кінців), КІЛ, ПА́КІЛ діал., КО́ЛИК діал.; ПА́ЛЯ (перев. загострена вгорі жердина, яку в давнину використовували для виконання смертної кари); ТИНИ́НА розм. Словник синонімів української мови
- колик — КО́ЛИК, а, ч., діал. Кілок. Теля.. скочило прямо на пліт і було би пробилося на колик (Март., Тв., 1954, 173); Далі завернув [газда] .. і виломив колик (Фр., II, 1950, 17). Словник української мови в 11 томах