колиска

коли́ска

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колиска — КОЛИСКА – КОЛЯСКА Колиска. Ліжечко для спання та колисання дитини; підвісний поміст у будівельників; гойдалка, а також переносно. Колисав мою колиску Вітер рідного Поділля (Б.Лепкий); Зося нагодувала немовля, поклала в колиску на вервечках (В. Літературне слововживання
  2. колиска — Люлька, люля, гойдалка; (інваліда) візочок; П. батьківщина, джерело, початок. Словник синонімів Караванського
  3. колиска — Вихалка, вихалочка, гойдалка, гойдалочка, загойдалка, заколисалка, колисалка, колисалочка, колисочка, орелі, ореля, орель Фразеологічні синоніми: яворова колиска Словник синонімів Вусика
  4. колиска — [колиска] -ские, д. і м. -с'ц'і, р. мн. -сок Орфоепічний словник української мови
  5. колиска — -и, ж. 1》 Невеличке ліжечко для спання і колисання дитини. З колиски — з дитячих років, з ранніх літ. Стояти (бути і т. ін.) біля колиски чого — сприяти зародженню і розвитку чого-небудь нового. 2》 чого, перен., уроч. Батьківщина; місце виникнення і розвитку чого-небудь. 3》 діал. Гойдалка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. колиска — КОЛИ́СКА, и, ж. 1. Невеличке ліжечко для спання і колисання дитини. Спи, дитино, у колисці До самого рана. Із тобою буде спати Твоя рідна мама (з народної пісні); Усе таке веселе в тій хаті було, прибране, осяюще: і кужіль м'якого льону на жердці... Словник української мови у 20 томах
  7. колиска — І найбільші люди мали малу колиску. Люде усіх станів, мали однаковий початок. Колишу, колишу, а як заснеш, то тебе лишу. Я все тобі не буду догаджати. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. колиска — з коли́ски. З дитячих років, з ранніх літ. Прощай, дівчинонько вірненька, З колиски подруга моя (І. Манжура); — Виходить, чумаче, в ранню дорогу зібрався?.. — Атож..— понуро відповів Чайченко.— Нам з колиски уготована і рання робота, і рання дорога... (М. Фразеологічний словник української мови
  9. колиска — БА́ТЬКІВЩИ́НА (чого — місце походження, зародження чого-небудь), КОЛИ́СКА уроч., поет. Батьківщина чаю — Китай. ГО́ЙДАЛКА (споруда, на якій гойдаються для розваги), ГО́ЙДАНКА, КОЛИ́СКА діал., ОРЕ́ЛЯ (РЕ́ЛЯ) перев. мн., заст. Словник синонімів української мови
  10. колиска — Коли́ска, -ски, -сці; -ли́ски, -ли́сок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. колиска — КОЛИ́СКА, и, ж. 1. Невеличке ліжечко для спання і колисання дитини. Мені наче сниться, що хитав мене хтось у колисці і співав надо мною тихесенько (Вовчок, І, 1955, 3); Йонька.. Словник української мови в 11 томах