1. Орфографічний словник української мови

колихання

колиха́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колихання — -я, с. Дія за знач. колихати і колихатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. колихання — КОЛИХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. колиха́ти і колиха́тися. Безнастанне колихання [пароплава] хутко навело сон (Мирослав Ірчан); Студений вітер б'є в холодні вікна, І олов'яний важко дише став. Словник української мови у 20 томах
  3. колихання — КОЛИХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. колиха́ти і колиха́тися. Безнастанне колихання [пароплава] хутко навело [на капітана] сон (Ірчан, II, 1958, 332); Знов душа замерзне, знов одвикне Од радісного колихання трав (Рильський, І, 1960, 240). Словник української мови в 11 томах
  4. колихання — Колиха́ння, -ня с. Колебаніе, качаніе. Словник української мови Грінченка