1. Орфографічний словник української мови

колочений

коло́чений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до колотити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. колочений — КОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до колоти́ти. Ой тече вода, тече, тече колочена (з народної пісні). 2. у знач. прикм. Товчений. То я сяду, оплакую макітру стовчену, Що вже мені та й не їсти бульбу колочену (з коломийки); Почастував [скіф] їх гойно... Словник української мови у 20 томах