комнезамівець

комнеза́мівець

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комнезамівець — див. бідний Словник синонімів Вусика
  2. комнезамівець — -вця, ч., іст. Член комнезаму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комнезамівець — КОМНЕЗА́МІВЕЦЬ, вця, ч., іст. Член комнезаму. Прибулі комнезамівці не дуже сміливо розміщувались на краєчках незвичних для них крісел (А. Шиян); – Щодо наділу, звертайтесь до комнезамівців. Вони відають наділами (М. Словник української мови у 20 томах