комільфо

комільфо́ 1

іменник середнього роду

відповідність правилам світської поведінки

комільфо́ 2

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

про людину, яка дотримується правил світської поведінки

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комільфо — Комільфо́ (фр.), не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. комільфо — Пристойно Словник чужослів Павло Штепа
  3. комільфо — незм. і невідм., ч. Пристойний, відповідний правилам світської пристойності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. комільфо — комільфо́ (франц. comme il faut, букв. – як треба, як належить) у дворянсько-буржуазному середовищі відповідність правилам світської пристойності. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. комільфо — КОМІЛЬФО́, невідм., заст. 1. ч. Той, хто відповідає правилам світської пристойності. Зачувши прізвище на зразок Пупопуза, випливала [Наталя Миколаївна] з кімнати .. Словник української мови у 20 томах